ПРИРОДНІ МІСЦЯ ІСНУВАННЯ В НПП «ПИРЯТИНСЬИЙ»

Щороку 06 жовтня у всьому світі відзначають День охорони місць існування. Це свято було затверджено в 1979 році в рамках Конвенції про охорону дикої фауни і флори та природних місць існування в Європі.

Національний природний парк «Пирятинський» створений, щоб зберегти природні екосистеми, дуже важливі для екологічної стабільності України: прісноводні, прирічкові та лісостепові. Це середовище життя

дикої природи на Полтавщині. Прісноводні екосистеми річки Удай та її приток є природними місцями існування 28 видів риб, 10 видів земноводних, 2 видів плазунів, 11 видів молюсків, біля 30 видів ракоподібних, понад 50 видів рослин, місця харчування багатьох видів птахів і ссавців.

Прирічкові місця існування, що час від часу затоплюються річкою, називають ще заплавними. Від них залежить життя 7 видів ссавців, біля 50 видів птахів, 2 видів плазунів, 7 видів земноводних, кількох сотень видів комах, понад 150 видів рослин.

Лісостепові оселища розташовані значно вище річкових долин і в минулому були суцільно покриті листяними лісами та сухими трав’янистими землями – степами. У природі вони є осередками життєдіяльності 24 видів ссавців, біля 100 видів птахів, 4 видів плазунів, 3 – земноводних, сотень видів комах, понад 700 - рослин.

У прісноводних екосистемах важливими для життя диких тварин і рослин є такі місця існування, як угруповання дрібних плаваючих та великих прикріплених до дна водних рослин, з рясок, жабурника, куширу, рдесників, комахоїдних рослин пухирників. Дуже колоритно виглядають у заводях зарості тілоріза, глечиків жовтих та латаття. В таких помешканнях з рідкісних та зникаючих тварин трапляються тритон гребінчастий, минь річковий, карась звичайний (золотий), медична п’явка; із рослин під охороною - сальвінія плаваюча, пухирник малий. Зберегти прісноводні місця існування у природі означає для нас, у першу чергу, не порушувати газовий та хімічний баланс у річці, попереджати заростання і заболочування, захищати від зарегульованості загатами та обміління, забруднення добривами і пестицидами, скидання органічних відходів.

Дуже поширеними і не менш важливими у прісноводних та заплавних екосистемах є очеретяні заводі та очеретяні, осоково-високотравні і рогозово-високотравні болота, у яких звичайно в літній період вода не покриває ґрунт. Ці осередки забезпечують життя таких тварин під охороною, як бобер європейський, видра, горностай, із птахів - бугайчик, погонич звичайний та малий, лунь очеретяний, крячки, кулик-довгоніг, журавель сірий; із плазунів - черепаха болотяна, вуж водяний, із земноводних - жаба гостроморда, з комах - бабки. Болотні угіддя потребують грамотного, невиснажливого і нормативно обґрунтованого природокористування, в ході якого вилучається частина щорічної рослинної маси. Так можна запобігти заростанню, заторфовуванню і заболочуванню річок та їхніх заплав.

Наступні ключові і великі за площами природні оселища у парку – це луки, що належать як до заплавних, так і лісостепових екосистем. У парку різноманітність лук дуже висока, за складом вони – різнотравно-крупноосокові, різнотравно-злакові, злакові, пасовищного та сінокісного використання. В таких місцях оселяються: із птахів, що під охороною, - деркач, журавель сірий, із земноводних - райка звичайна, кумка червоночерева, з комах – бабки та метелик синявець телей; з рослин - 11 видів, серед яких особливо цінними або красивими є плаунець заплавний, косарики тонкі та півники сибірські, а також українські орхідеї – зозулинці, пальчатокорінники та коручка болотна.

У заплавах рік ще одним варіантом природних місць існування є сирі та заболочені ліси, з вільхи клейкої та верб. Вони привертають увагу своєю незайманістю, а також своєрідністю дикої фауни та флори. Зразки таких лісів зустрічаються в урочищі Куквин.

Дуже рідкісними оселищами є прирічкові піщані, слабо задерновані землі. Вони легко порушуються механічними навантаженнями (їзда транспортом, копання ям) та занесенням швидкорослих кущів і дерев (біла акація, аморфа кущова та ін.) і, в результаті, руйнуються та зникають. Від них залежить виживання і розмноження болотяної черепахи, ящірки прудкої, деяких риючих ос, важливих у регуляції чисельності комах-шкідників культурних рослин; з рослин – плаунця заплавного і ковили дніпровської.

На найвищих місцевостях між долинами річок та по балках, на неораних землях, місцями збереглися сухі трав’янисті землі на багатих чорноземних ґрунтах, які називають лучними степами і сухими луками. За складом вони різнотравно-злакові. Їхнє відновлення залежить від помірного випасу і чітко регульованого режиму відпочинку та туризму. Ці місця є природними осередками, де ще мешкають хом’як звичайний, птахи – бджолоїдка, куріпка сіра, харчуються хижі птахи; серед рідкісних рослин ростуть степові символи - ковила волосиста і ковила периста, весняні красивоквітуючі первоцвіти - горицвіт весняний та сон богемський, або чорніючий, а ще – астрагал шерстистоквітковий.

Трапляються у парку і залишки широколистяних та мішаних лісів, що належать до лісостепових екосистем. Дані природні оселища, як і степи, будучи звичайними у минулому, нині збереглися лише фрагментами і дуже потребують програми цілеспрямованого відновлення. З лісовими та узлісними оселищами пов’язана життєдіяльність нині зникаючих хижих птахів, дятлів звичайного, середнього, малого, та сирійського, жовни чорної, сорокопудів та ще близько 20 інших птахів, із ссавців – вовчка лісового, з комах – бджоли-тесляра фіолетової, сколії-гіганта, вусача пахучого мускусного, жука-оленя, з рослин – підсніжника, лілії лісової, тюльпана дібровного, рябчика руського, сону пониклого, півників борових, лунарії оживаючої, коручки чемерниковидної, гніздівки звичайної, любок зеленоквіткової і дволистої.

Ці факти і переліки ми наводимо з тим, щоб підкреслити багатство живих істот у дикій природі Пирятинського району, взаємопов’язаних між собою і з нашим довкіллям. З десяток різних типів природних місць існування у парку дають домівку 70 видам тварин і 30 видам рослин, що є рідкісними або зникаючими і включені до національного, міжнародних чи регіональних списків охорони дикої природи. Наші природоохоронні зусилля варто спрямувати на свідоме підтримання і відновлення їхніх оселищ у природі.

Велика різноманітність природних місць існування у національному природному парку вимагає диверсифікації заходів зі збереження та відновлення дикої природи: у місцях масових гніздувань та нерестилищ потрібні цілковита охорона і невтручання у природні процеси, в інших випадках – відновлення традиційних сільських форм використання природних ресурсів, як то помірний випас і викошування, в окремих – можна рекомендувати цілеспрямовану допомогу саморозвитку природи, з метою прискорити відновлення знищених природних екосистем, як дубові ліси і степи.

                                                                                          Науковий співробітник, к.б.н. Абдулоєва О.С.

заплавний-Удай

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

- У природі все розумно продумано і влаштовано, кожен зобов'язаний займатися власним заняттям, і в даній мудрості - найвища справедливість життя. - Артур Конан Дойл

- Немає нічого більш винахідливого, ніж природа. - Цицерон Марк Туллій

 

бесплатные шаблоны joomla тут