без мыныстерства

 

 

 

 

 

 

 

 

ВОДНО-БОЛОТНІ УГІДДЯ НПП «ПИРЯТИНСЬКИЙ»

Водно-болотні угіддя національного природного парку «Пирятинський» розташовані у середній течії р.Удай (права притока р. Сула), на території Пирятинського району Полтавської області, протяжністю 64,2км. Являють собою ділянку заплави з майже не зміненим гідрологічним режимом – збереглися весняні повені,

меандрування русла (вплив річкового потоку на русло), значні площі боліт та заболочених земель, які рідко чи майже не відвідуються людиною. На території угідь збереглися типові ландшафтні елементи річкової долини: заболочені вільшняки, стариці на різних стадіях зміни біоценозу, різнотипні луки – від перезволожених затоплюваних до сухих солонцюватих, заплавні ліси.

Водно-болотні угіддя відіграють велику роль у біологічному очищенні води, унаслідок фільтрування водно-болотяною рослинністю. Вони є важливим осередком біорізноманіття регіону, відіграють визначальну роль у підтримці популяцій рідкісних та типових тварин і рослин заплави. На території Парку зростають 34 види рослин та проживають 35 видів тварин, занесених до Червоної книги України. 68 видів рослин та 37 видів тварин, що охороняються в межах Полтавської області. 12 видів тварин підлягають охороні згідно міжнародних Червоних списків.

Заплава р. Удай – місце гніздування журавля сірого, що є чи не єдиним у північно-східному регіоні Полтавщини. Це – важливий екокоридор, уздовж якого відбуваються сезонні міграції багатьох видів водно-болотних птахів (гусеподібних, куликів тощо). Унаслідок непорушеної заплави Удаю та стійкого гідрологічного режиму тут наявне значне видове різноманіття аборигенних видів риб. Територія має важливе значення для існування та збереження прісноводних риб регіону та басейну р. Дніпро в цілому.

У заплаві Удаю зустрічаються близько 30 невеликих за значенням і площею озер, що виникли на місці старих русел річки. У деяких місцях відбувається вторинне заболочування територій, що за походженням є давніми низинними болотами. Вік окремих з них складає понад 2 тис. років. Такі давні озера поширені у долині Удаю, зокрема, в районі с. Леляки, по лівому берегу в районі сіл Велика Круча та Повстин.

Заплава р. Удай регулює рівень поверхневих та грунтових вод і, до певної міри, пом’якшує клімат на прилеглих територіях.

Найбільш вагомим негативним чинником, який безпосередньо впливає на фауну та флору, є зменшення площ сінокосів, через що відбувається трансформація угідь шляхом заростання боліт і лук чагарниками. Має місце погіршення умов нересту окремих видів риб, браконьєрство. Незначними негативними чинниками є напування домашньої худоби з природних водойм, локальне засмічення та забруднення території.

Для отримання статусу рамсарських угідь, з метою подальшого збереження та підтримання унікальної заплави р. Удай, запровадження відповідного режиму управління національним природним парком «Пирятинський» науковцями Навчально-наукового центру «Інститут біології» Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та наукового відділу Парку розроблено Наукове обгрунтування доцільності внесення водно-болотних угідь національного природного парку «Пирятинський» у заплаві р. Удай до переліку водно-болотних угідь міжнародного значення та подано до Міністерства екології та природних ресурсів України.

                                                                                                   Завідувач наукового відділу Ю. Проценко

водно-болотні-угіддя-для-птахів-в-заказнику-Дейманівський

(водно-болотні угіддя для птахів в заказнику Дейманівський)

вільшняк-болотнопапоротевий-на-о

(вільшняк болотнопапоротевий на о. Масальський)

заплавний-ліс-біля-о

(заплавний ліс біля о. Триб)

заплавні-луки-на-солонцюватих-грунтах-ур

(заплавні луки на солонцюватих грунтах ур. Окіп-Кутти)

Жовтень 2019
Пн В Ср Ч Пт Сб Н
30 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3
English French German
бесплатные шаблоны joomla тут