НЕ ПАЛІТЬ ВОДНО-БОЛОТНУ РОСЛИННІСТЬ!
З настанням погожих весняних днів почастішали випадки підпалів в заплавах річки Удай. Майже щодня піднімаються над ними вогняні завіси, нещадно знищуючи водно-болотну рослинність, дерева, птахів і тварин, що знайшли в заплавах затишні сховки. Безвідповідальних, безпечних людей, які не замислюються про наслідки своїх дій, спіймати «на гарячому» дуже складно, майже неможливо, бо цей

злочин робиться миттєво: кинув запалений сірник на сухий очерет, та й пішов собі далі.
Водно-болотні угіддя національного природного парку «Пирятинський» є місцем мешкання 231 виду хребетних тварин, 32 види з яких підлягають охороні у Полтавській області, 19 видів занесено до Червоної книги України, 10 видів підлягають охороні згідно міжнародних Червоних списків. Найбільше різноманіття птахів – 154 види. Саме зараз у них відповідальний період – повернення до заболочених територій, своїх основних місць гніздування та висиджування потомства, знищення яких є найбільшою причиною загибелі птахів під час міграції. Птахи, навіть, перед смертельною небезпекою не залишають своїх гнізд, так і гинуть на них від вогню. Єноти, бобри, кабани, ондатри, косулі вже мають потомство. Але їх малята ще дуже дрібні і не можуть втекти від вогню. Заплава р. Удай – важливий екокоридор, уздовж якого відбуваються сезонні міграції гусеподібних, журавлеподібних, куликів та ін., місце гніздування журавля сірого, має важливе значення для підтримки популяції цього птаха у регіоні.
Великої шкоди завдає вогонь типовим ландшафтним елементам річкової долини: заболоченим вільшнякам, старицям, різнотипним лукам – від перезволожених затоплюваних до сухих солонцюватих, заплавних лісів. Адже саме вони відіграють велику роль у біологічному очищенні води (унаслідок фільтрування водно-болотяною рослинністю).
Чимало клопоту завдають мешканці прибережних вулиць, які практикують виносити побутове та господарське сміття на береги водойм, а пізніше спалюють його, чим провокують нові пожежі. Втрати, які завдає природі вогонь, відтворити дуже складно, практично неможливо. Тому наше спільне завдання – максимально зберегти те, що маємо.
Випалювання сухої водно-болотної рослинності у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України кваліфікуються ст. 91 Кодексу про адміністративні правопорушення України як порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Санкцією даної статті передбачена відповідальність у вигляді штрафу від 153 грн. до 408 грн. Крім того, правопорушник повинен відшкодувати завдану шкоду. Шкода розраховується відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд України» від 24.07.2013 № 541. Зокрема, Додатком 6 вказаної Постанови передбачені такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконного збору або знищення дикорослих трав’янистих рослин, лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, другорядних лісових матеріалів. Указаними таксами передбачено, що випалювання сухої водно-болотної рослинності: на площі до 10 гектарів буде становити 2750 грн. за 1 гектар;
на площі від 10,1 до 100 гектарів - 1650 грн. за 1 гектар;
на площі більш як 100,1 гектара – 550 грн. за 1 гектар.
Варто нагадати, що за умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду передбачена кримінальна відповідальність згідно ст. 252 Кримінального кодексу України.


 Директор НПП «Пирятинський» Ю.Митропан

11076280 1081476131882341 6043794412899035405 n