Історія створення

Історія створення національного природного парку «Пирятинський»

Національний природний парк «Пирятинський» - один з 19 молодих парків, що з’явились в Україні наприкінці 2009 року. Історія його цікава тим, що саме створення природно - заповідної установи на території Пирятинського району не було заплановане в жодній із загальнодержавних програм. Цей національний парк став результатом ініціативи «знизу». При його проектуванні фахівцям вдалось дотриматись наукових принципів дизайну природоохоронних територій, грамотно використавши національні механізми створення нових об’єктів природно-заповідного фонду, залучивши до цієї роботи місцеву владу та громаду. Досвід розбудови національного природного парку «Пирятинський» буде цікавим та корисним для практиків заповідної справи в Україні.

Вперше ідея створення національного природного парку «Пирятинський» з’явилась під час проведення навчально-виробничої практики студентів кафедри зоології Київського національного університету імені Тараса Шевченка під керівництвом А.В. Подобайла в червні 1997 року. Однак, планомірні дії в цьому напрямі розпочались з приходом у листопаді 2002 р. на посаду начальника Пирятинської районної екологічної інспекції В.М. Миленка. Ініціатива природоохоронців знайшла підтримку голови Пирятинської районної державної адміністрації О.П. Рябоконя, який, перебуваючи на різних керівних посадах, постійно, протягом багатьох років, забезпечував сприяння місцевої влади.

Завдячуючи діяльності наших попередників, в 1998 році Пирятинський  район був досить насиченим територіями та об’єктами природно-заповідного фонду. Їх налічувалось 14, загальною площею 2714,72 га, що складало близько 3% від загальної площі району. Створення системи природоохоронних територій в долині річки Удаю стало основним завданням ряду експедицій викладачів та студентів біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Наступним кроком цієї роботи стало поєднання системи заказників та розбудова на їх основі національного природного парку.

Перший етап робіт був здійснений у співпраці з такими громадськими організаціями як Київський еколого - культурний центр та Незалежна служба екологічної безпеки. За підтримки ІСАР - «Єднання», ці організації виконали кілька природоохоронних проектів:«Громадська екологічна варта», «Полтавщина заповідна», «Бомбус» та ін. Результатом роботи стало оголошення у 2005 році загальнозоологічного заказника місцевого значення «Леляківський» площею 379,9 га та ботанічного заказника місцевого значення «Шкуратівський» площею 12,0 га. 

Ще два важливі здобутки отримали природоохоронці, виконуючи ці проекти. Перший – налагодили співпрацю зі школярами та педагогічним колективом Пирятинського ліцею. Участь дітей у експедиціях виявилась для них захоплюючим уроком екології. Багато хто з них пізніше стали студентами – біологами. Через школярів ми достукались до місцевої влади. Починаючи з 2005 року, Пирятинська районна рада взяла під свій патронат природоохоронну роботу в районі. На підставі отриманих даних, набутого досвіду була розроблена Програма формування регіональної екологічної мережі Пирятинського району на 2006 – 2010 р.р., яка затверджена рішенням районної ради від 10 січня 2006 року.

Програма передбачала 3 напрямки діяльності:

1.             Розвиток лісового господарства району;

2.             Розвиток природно-заповідного фонду району;

3.             Екологічна освіта населення.

Діяльність за напрямком розбудови природно-заповідних територій передбачала створення системи нових заказників вздовж заплави річки Удай та її приток на площі 1000 га; створення нових об’єктів природно-заповідного фонду на малозмінених степових та лучних ділянках плакору – 500 га; оголошення природоохоронними територіями витоків малих річок на території району, тобто, поступове втілення басейнового принципу в формування регіональної екологічної мережі.

Реалізація Програми формування регіональної екологічної мережі Пирятинського району на 2006 – 2010 р.р. стала другим етапом діяльності зі створення національного природного парку. Починаючи з 2007 року, польові дослідження та еколого - освітня робота були забезпечені фінансовою підтримкою з місцевого бюджету. В ході другого етапу здійснено розширення у 2007 році гідрологічного заказника місцевого значення «Харківецький» на 270,2 га, загальнозоологічного заказника місцевого значення «Леляківський» на 366,1 га та заповідного урочища «Куквин» на 321,2 га. У 2008 році оголошено такі об’єкти місцевого значення: комплексні пам’ятки природи «Старий шлях» площею 2,5 га, та «Бурти» площею 2,3 га, ботанічну пам’ятку природи «Олександрівський дуб» площею 0,01 га та ентомологічний заказник «Гришківка» площею 79,2 га. В 2008 році природно-заповідний фонд Пирятинського району мав загальну площу 4111,0 га і мав позитивну перспективу розширення. Переважна більшість заказників та заповідних урочищ в заплаві річки Удаю поєднані між собою природними та малозміненими ландшафтами. Це відкрило можливості їх об’єднання.

Не менш важливою складовою успіху став вихід на принципово новий рівень еколого - освітньої діяльності в районі: десятки школярів долучились до польової науково-дослідної природоохоронної діяльності. Місцеве телебачення та преса постійно присвячували природоохоронній тематиці репортажі. Регулярними стали науково - практичні конференції «Пирятинські екологічні читання». Таким чином, місцева влада та громада були підготовлені до сприйняття необхідності створення національного природного парку в Пирятинському районі.

Успіхи пирятинців в галузі розбудови природно - заповідних територій спонукали Державне управління екології та природних ресурсів в Полтавській області підняти цю діяльність на якісно новий рівень. Так, ініціатива місцевої влади знайшла відображення в Указі Президента України № 1129 від 1 грудня 2008 року «Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно – заповідних об'єктів».

З цього моменту розпочався третій етап створення національного природного парку. Хоча, Указ Президента засвідчив державну підтримку ініціативи пирятинських природоохоронців, попереду була копітка робота з підготовки наукового обґрунтування, збору погоджень місцевих рад, землекористувачів. Важливим чинником успіху стало те, що Пирятинська районна рада продовжувала опікуватись справою національного природного парку незалежно від зміни політичної ситуації. Увага до охорони природи вже стала традицією як для районної ради, так і для районної державної адміністрації. Саме, завдячуючи такій єдності, в рекордно короткі строки вдалося отримати погодження сільських рад району.

Нарешті, 11 грудня 2009 р. вийшов Указ Президента України № 1046/2009 «Про створеннянаціонального природного парку «Пирятинський».  Підсумок багаторічної діяльності відбитий у словах: «До територіїнаціонального природного парку «Пирятинський» погоджено в установленому порядку включення 12028,42 гектара земель державноївласності».

(Натисніть на зображення щоб збільшити)

- У природі все розумно продумано і влаштовано, кожен зобов'язаний займатися власним заняттям, і в даній мудрості - найвища справедливість життя. - Артур Конан Дойл

- Немає нічого більш винахідливого, ніж природа. - Цицерон Марк Туллій

 

бесплатные шаблоны joomla тут