без мыныстерства

 

 

 

 

 

 

 

 

02 ЛЮТОГО – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВОДНО-БОЛОТНИХ УГІДЬ

Секретаріат Рамсарської конвенції визначив тему 2019 року: «Водно-болотні угіддя та зміни клімату», задекларувавши основні аргументи важливості водно-болотних угідь для забезпечення нашого майбутнього, а саме:
- водно-болотні угіддя важливі для забезпечення людства прісною водою, очищення та фільтрації поверхневих вод, поповнення водоносних горизонтів;
- ці угіддя годують людство – їх використовують для рибальства і сільського господарства протягом тисячоліть;
- вони забезпечують людей відновлюваними природними ресурсами для природних промислів, будівництва та опалення;
- мають значні бальнеологічні (лікувальні) ресурси та використовуються з рекреаційними цілями, зберігають біорізноманіття та екологічну рівновагу;
- пом’якшують вплив штормів і повеней та захищають берегову лінію від руйнування;
- поглинають вуглець, продукують кисень і допомагають у боротьбі зі змінами клімату.


Болота займають більшу частину площі національного природного парку «Пирятинський». Завдяки шару торфу, утриманню великого об’єму води та очисним властивостям рослинності і торфу, болота мають життєве значення для екологічного режиму Удаю, його приток в межах Пирятинського району в цілому. Болота вимагають дуже розумного господарювання і відмови від штучного осушування, проведення каналів та видобування торфу, інакше стан річок, мікроклімат та різноманітність живих організмів будуть погіршуватися у найближчому майбутньому катастрофічними темпами.
На території національного природного парку існують наступні типи боліт: очеретяні, на торфовищах або торфових грунтах; осокові, рогозові та з високого різнотрав’я; кущові болота із заростями верб, берези та крушини; заболочені болота із вільхи, а також пов’язані з ними, але в минулому осушені ліси із берези пухнастої. Саме різні типи боліт, які зберігаються навколо Удаю, все ще утримують від руйнування екологічний баланс річки.
Найбільшу площу займають очеретяні болота.
Очерет відіграє дуже серйозну водоочисну роль. 1 гектар очеретяних заростей може затримати за сезон до 5-6 тонн різноманітних солей у забрудненій воді. Очеретяні зарості – важливе середовище існування тварин. Особливе значення вони мають у весняно-літній період для водоплавних і біляводних гніздових видів птахів. Взимку ж птахи не прив’язані до очеретів. Деякі звірі також використовують очерет. Наприклад, ондатра харчується молодими пагонами і кореневищами. Старими і сухими стеблами звірі не харчуються. В очереті трапляються хатки бобра європейського. Національний природний парк «Пирятинський» проводить регулярні наукові дослідження на очеретяних болотах. Щоб забезпечити баланс між різноманітністю боліт та їхніми живими організмами, підтриманням екологічного стану річок і туристичною привабливістю регіону, необхідно зберегти традицію викошування очерету, яка існувала сотні років по селах. Заготівля очерету в зимовий період при льодоставі не турбує птахів, не впливає на склад водної рослинності, не погіршує умови гніздування та кормову базу тварин. Викошування очерету, якщо воно регулюється в об’ємах і строках, сприятливо діє на стан водно-болотних угідь та знижує ризик виникнення пожеж. А викошування смугами може навіть покращити природні середовища існування, бо розчищає окремі протоки і створює різноманітні відкриті та напівзакриті оселища для тварин. Виходячи з цього, науковці нашої установи підготували наукове обгрунтування нормативів, лімітів та умов спеціального використання очерету на очеретяних болотах. Основою для цього стали матеріали п’ятирічних досліджень. Рекомендована частота зимового викошування – 1 раз на 2-3 роки, щоб популяції очерету мали час на відновлення. Оптимальна схема викошування очерету – не суцільно, а смугами. Однак, навколо хаток звірів (бобрів чи ін.) обов’язково слід залишати захисне кільце з очерету радіусом не менше 25 м, оскільки без укриття взимку тварини загинуть. Біля хаток звірів допускається лише ручне косіння. Частину очерету на болотах потрібно зберігати, оскільки деякі тварини ведуть нормальну життєдіяльність лише на великих ділянках очеретяних заростей. Наприклад, птахи бугай і лунь болотний потребують заростей очерету площею від 25 га. Абсолютно недопустима заготівля очерету, проїзд та перебування техніки в радіусі ближче 500 м від великих колоній чаплевих та сірих журавлів.
Вербові та вільхові ліси на заплаві регулюють водний та гідрохімічний режими у річці і є середовищем існування багатьох водних і біляводних тварин і рослин. Підпали ж сухої рослинності завдають непоправної шкоди болотному біорізноманіттю. Після сильних пожеж на заплаві молоді верби та вільхи звичайно гинуть, а дорослі дерева – пошкоджуються і в наступні роки швидше гниють, всихають, уражуються грибковими хворобами. Від щорічних пожеж чагарники і різнотравні болота відступають, природні ліси погано поновлюються, поширюються кропивові зарості, меншає птахів, звірів, комах, а серед рослин зникають орхідеї, бобівник трилистий та вовче тіло болотне, папороті, осоки та ще сотні рослин, що надають заболоченим лісам вигляду диких, незайманих місць.
Кожна людина може внести свій невеликий внесок у охорону водно-болотних угідь. Це дуже просто, і не вимагає грошей або багато часу, а саме:
- не забруднюйте водойму, біля якої живете;
- не засмічуйте берег, на якому відпочиваєте;
- не проводьте оранку огороду аж до урізу води, залишаючи прибережні водоохоронні смуги;
- висаджуйте ліс у прибережній зоні;
- дотримуйтесь правил полювання та рибної ловлі;
- не турбуйте тварин у сезон тиші, не вмикайте голосно музику, відпочиваючи на природі;
- вивчайте свою водойму, діліться своїми знаннями з дітьми, оточуючими;
- не будьте байдужими до порушень природоохоронного законодавства України.

Директор НПП «Пирятинський» Ю. Митропан

Лютий 2019
Пн В Ср Ч Пт Сб Н
28 29 30 31 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 1 2 3
English French German
бесплатные шаблоны joomla тут